Дуб черешчатий (Quercus robur).

Дуб черешчатий, або, як він відомий під іншими назвами Дуб звичайний, Дуб літній, Дуб англійський, — це вид дерева роду Дуб сімейства Букові. Висотою дуб черешчатий досягає у висоту 20 — 40 м. Уважається, що найстарший із черешчатих дубів перебуває в Латвії — за різними оцінками його вік становить порядку 1500 — 2000 років.
Дуб черешчатий широко розповсюджений у європейській частині Росії й у Західній Європі, зустрічається також у західній Азії й на півночі Африки. Північною границею поширення виду вважається Фінляндія й північна частина Ленінградської області.
Черешчатий дуб — це основна лесообразующая порода лестостепи, добре росте поруч із грабом, сосною, буком, ялиною і ясеном. Не утворить великих масивів у середній лісовій зоні. Крона дуба широкопирамидальная або шатроподобная, розкидиста, асиметрична, має товстий стовбур (1 — 1,5 м у своєму діаметрі) і міцні галузі. Молодим втечам дуба краще виростати в тіні, а от дорослі люблять світло. Дуб досить вимогливий до ґрунтів. Кора дуба товста, темно-сірого кольору, має поздовжні тріщини. Молоді дубки мають гладку сіру кору.  Листи дуба обратнояйцевидные, довгасті, перистолопастные (7-40 див), звужені донизу. Листоразмещение чергове.


Квітки дуба черешчатого раздельнополые. Цвітіння починається у віці 40 — 60 років. Звичайно це відбувається в травні, разом з розпусканням листів.
Плід дуба — жолудь. Він має буро-коричневий колір, сам горіх голий, 1,5 — 3,5 див довжиною. Плодоніжка звичайно в довжині досягає 3 — 8 див. Плоди дозрівають восени — у вересні — жовтні.
Добре відомі такі форми дуба черешчатого, як рання й пізня. Ранній дуб розпускає листи у квітні, а на зиму обпадає. Пізній же розпускається на дві-три тижні пізніше, а на молодих рослинах листи залишаються на зиму.
Дуб черешчатий є місцем паразитування сумчастого гриба Taphrіna caerulescens — він викликає відмирання й плямистість листів. Часом дуб може дивуватися й борошнистою росою.
Кора дуба черешчатого містить 10 — 20% дубильних речовин, які ставляться до пирогалловой групи, а також уверцетин, жири, цукор, эллаговая й калловая кислоти. Жолуді ж містять 5 — 8% дубильних речовин, до 40% крохмалю, а також цукри, білкові речовини, і до 5% жирного масла. У листах виявлені пентозаны, а також дубильні речовини.
Дуб черешчатий є лікарські, медоносним, фитонцидным, фарбувальним, декоративним, кормовим і фітомеліоративною рослиною. Народна медицина знає безліч рецептів з використанням продуктів дуба черешчатого. Поряд з тим, як відбувається лікування травами, може відбуватися й лікування продуктами дуба. Дерево й кора є джерелом для одержання одного із кращих дубителів.
До всьому дотого ж, дуб ще і є прекрасним паливом. «Морений дуб» — стовбури, які багато років лежать на дні рік або озер, — мають особливу цінність: вони неимоверно міцні, мають майже чорний колір.
Дуб є відмінним пилконосом. Його высокопитательная пилок збирається бджолами в більших обсягах. В окремі роки можна зібрати й нектар з жіночих квіток.
Жолуді дуба широко використаються як высокопитательный корм для багатьох видів тварин, у тому числі й домашніх. Правда, широко відомі й випадки отруєння жолудями, особливо зеленими. Особливо чутливі до отруєння жолудями є корови, вівці — менше.
Добре відомі й дубові віники в російській лазні — навряд чи вони чимсь уступають березовим.
Як уже було сказано, дуб широко використається в народній медицині. Кора дуба має антисептичні, протизапальні, в’язкі й кровоспинні властивості. Для полоскання при стоматитах, гінгівітах, дурному заході з рота, ангінах, при запаленні слизуватої оболонки ковтки й гортані використають відвар кори. Можна також застосовувати кору дуба й у вигляді ванн, компресів й обмивань для лікування обморожень й опіків, широкого спектра шкірних захворювань, а також для ножних ванн при пітливості ніг. Якщо є  гемороїдальні вузли, що кровоточать, також використають кору дуба для обмивання. Пити відвари корисно при дизентерії й поносах, отруєнні солями важких металів й алкалоїдами, при рясних менструаціях і шлунково-кишкових кровотечах.
До гнійників можна прикладати свіжі здрібнені листи для їхнього якнайшвидшого загоєння. Теж стосується й інших ран.
При поносі й захворюваннях сечового міхура можна висушити насіння дуба й потовкти їх у порошок.
З жолудів також роблять і сурогат кава, що не тільки живильний, але і є відмінними ліками при лікуванні шлунково-кишкових захворювань, анемії, рахіті й золотусі в дітей. Він також дуже корисний для нервовохворих, а також для жінок при надмірних кровотечах під час менструацій.
Кору дуба також широко застосовують й у ветеринарії як ліки проти розладу шлунка.


Метки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,