Каштан кінський (Aesculus hіppocastanum).

Перш ніж розповісти, чому не можна їсти каштан кінський, хотілося б небагато описати рослинаа, що народна медицина давно взяла на озброєння для лікування всіляких  захворювань. Отже: кінський каштан, або Aesculus hіppocastanum — листопадне дерево, у природі може досягти висоти 20-25 метрів. Крона дерева щільна й широка, листи веєрообразні, складаються з 5-7 окремих листиків довгастої форми. По весні каштан зацвітає біло-рожевими цвітами-дзвіночками, зібраними в пірамідальні суцвіття довжиною 10-15 див. Вересень — період дозрівання плодів, які являють собою тристулкові  коробочки, що розкриваються, зеленого кольору з гострими шипами. Усередині коробочки перебуває сам плід, по кольорі, що нагадує шкіру гнідого коня. Можливо його зовнішній вигляд і дав назву цьому виду каштана. Існує так само думка, що кінським цей каштан назвали через  його гіркуватий присмак і неїстівність. Хоча, на корм тваринам кінський каштан можна використати.


Місця, де кінський каштан росте у природних умовах: це Північна Америка, Індія, Південна Європа й Східна Азія. Не у всіх цих регіонах поширення каштана кінського однаково, наприклад, для Північної Америки характерно велика кількість видів каштана, а в Південній Європі виростає всього 1-2 виду дикоростучого каштана кінського.
Культурні посадки кінського каштана зустрічаються у Японії, Китаєві, Північній Америці, Центральній і Південній Європі. У Росії каштан кінський представлений 13 видами, а його поширення від південних районів досягає Москви й Санкт-Петербурга.
Лікарські рослини, до яких, безсумнівно, відноситься каштан кінський, з успіхом застосовуються як у народні, так й в офіційній медицині. Каштан кінський, завдяки своїм біологічно активним речовинам, набув широкого застосування не тільки в народній медицині, але й у сучасній фармацевтиці.
Народна медицина знає величезну кількість рецептів на основі кори, квіток, шкірки плода каштана кінського. Якщо вичавити сік із квіток кінського каштана, його можна з успіхом застосовувати усередину при таких захворюваннях, як геморой, розширення вен. Сухі квітки, у вигляді спиртової настойки можна застосовувати зовнішньо для натирань при ревматизмі, артритах, подагрі й ішіасі. Настойку з листів кінського каштана застосовують при бронхіті, астмі й коклюші. Можливе застосування такої настойки як сечогінного засобу. Заварені сушені плоди приймають при хронічних розладах шлунка.
От деякі приклади загальновідомих рецептів народної медицини, у яких застосовується каштан кінський для лікування різних захворювань:
— лікувати виразкову хворобу шлунка й кишечнику, можна приймаючи відвар каштана кінського, для готування якого необхідно 250 мол води й 2 чайні ложечки здрібненої кори каштана. Залиту окропом кору наполягати протягом  години на водяній лазні, потім остудити й процідити. Приймати усередину 5-6 разів у день по 2 столові ложки. Цей відвар з успіхом можна застосовувати при запаленні й болях у суглобах;
— у вигляді компресів при болях у суглобах застосовується настойка плодів каштана кінського, для її готування необхідно 0,5 л горілки — 10 доспілих плодів каштана. Їх треба очистити від колючок, измельчить, залити горілкою в скляному посуді, закрити щільніше кришкою й наполягати не менше тижні в темному й прохолодному місці, обов’язково процідити. Компреси можна сполучати із прийомом настойки усередину, 3 рази в день по 20 капель до їжі;
— для знеболювання при артритах, радикуліті, невралгії й остеохондрозі застосовується настойка квіток, для готування настойки треба 0,5 л горілки й 1 столову ложку квіток кінського каштана, які потрібно залити горілкою й наполягати при щільно закритій кришці в темному місці не менш тижня, потім процідити й уживати шляхом натирань.
У сучасній фармацевтиці плоди, квітки й кора кінського каштана використаються як коштовну сировину для готування ліків. Кора каштана містить такі коштовні складові, як дубильні речовини, сапонін эсцин й эскулин, відомі своїми цілющими властивостями. Так, наприклад эскулин підвищує активність сироватки крові протидіючи утворенню тромбів, підсилює вироблення антитромбіну, эсцин розріджує кров. Препарати, виготовлені з каштана кінського, з успіхом застосовуються при лікуванні різних захворювань посудин. Крім того, препарати, виготовлені із квіток кінського каштана, відновлюють структуру капілярів, знімають запальні процеси.
Не треба забувати, що при всіх своїх позитивних властивостях, каштан кінський може бути причиною отруєння. Бували випадки, коли порошок із плодів кінського каштана викликав замор риби в стоячих водоймах, відомі також факти отруєння плодами каштана кінського свійських тварин і дітей, причому отруєння у важких формах. Деревний пил й обпилювання каштана кінського можуть викликати алергійні реакції й прояви дерматиту.
До позитивних якостей каштана кінського можна віднести те, що його з успіхом застосовують для створення зеленої зони наших міст й інших населених пунктів. У нього заслужене визнання одного з найкрасивіших  декоративних паркових дерев, завдяки особливому малюнку листя й щільній кроні, що дає відмінну тінь. Та й на засолення ґрунту кінський каштан практично не реагує, тому його можна висаджувати уздовж доріг, які взимку в нас регулярно посипають реагентами, що містять сіль. До того ж, не дивлячись на своє південне походження, кінський каштан добре зимує й приживається в кліматі Центральної Росії.


Метки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,