Конюшина лучна — дуже цінне в народній медицині рослина. Воно належить до роду Конюшина сімейства Бобові підродини Метеликові. Конюшина добре поширений на всій території Європи, а також у Північній Африці (Марокко, Алжир, Туніс), Середньої і Західної Азії. Часто можна виявити конюшина лучна в європейській частині Росії, а також на Камчатці, Далекому Сході та в Сибіру.
Якщо говорити про місцевість, в якій зростає конюшина лучна, то це лісові галявини, среднеувлажненние луки. Також багато конюшини росте вздовж доріг і полів. Це саме той лікарський засіб, який в буквальному сенсі росте під ногами.
Конюшина лучна — це рослина дворічна, але часто зустрічається і багаторічна трав’яниста рослина. У довжину вона сягає 15 — 55 см. Має гіллясті піднімають стебла. Листя конюшини трійчасті, мають шірокояйуевідние дрібнозубчасте частки, його листочки цільні по краях, мають на краях ніжні вії.
Суцвіття головки конюшини кулясті, пухкі, досить часто розташовані попарно і прикриваються зазвичай двома верхніми листками. Віночок червоного кольору, зрідка він буває неодноцветним або білим. Чашечка конюшини має десять жилок.

Читати статтю повністю »


Метки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Материнка лікує всі хвороби, трави на світі немає корисніше!
Лікарські рослини служать прекрасним доповненням до медикаментозного лікування, а в разі легкого нездужання можуть і замінити його. Але все ж перед застосуванням препаратів з рослин варто проконсультуватися з фахівцем, щоб не завдати здоров’ю шкоду — адже у рослин, так само як і у засобів медикаментозних, існують протипоказання до застосування. Материнка звичайна в народі ніжно називається ладанкою, Лебединка та материнки — остання назва виникла тому, що ця рослина сприяє лікуванню деяких гінекологічних захворювань. Це ароматичне трав’яниста багаторічна рослина належить до сімейства губоцвітих. Кореневище у нього повзуче, розгалужене і косе. Висота прямостоячих, тупочетирехгранних стебел коливається від 30 до 90 см, верхня частина стебел мягкоопушена. Подовжено-яйцеподібні листя може бути цельнокрайнимі або дрібнозубчастим, верхня частина їх має темно-зелений колір, нижня ж — більш світлий відтінок.

Читати статтю повністю »


Метки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,