Пустирник (Leonurus)

pustyrnikПустирник (Leonurus) — це рід  багаторічних трав’янистих рослин сімейства Ясноткові.
Найбільше поширення пустирник одержав на Близькому Сході, а також у Центральній Азії, Європі, Сибірі. Місця де він росте — це в основному луги, галявини, пустирі, береги рік, а також сміттєві місця недалеко від житлових будов, залізничних насипів, старих кар’єрів й обривів. Віддає перевагу пустирник азотисті й глинясто-піщані ґрунти.
У Європі найбільше поширення одержав Пустирник серцевий (лат. Leonurus cardіaca), але для цього регіону «рідним» він не є: тут цей суто азіатський вид натуралізувався протягом  останнього тисячоріччя. Тому що лікувальні властивості пустирника були добре відомі вже давно, його спеціально вирощували неподалік від житла. Уже в Середні століття посадки пустирника були абсолютно звичайними для будь-якого університету або монастиря.


Найпоширенішими  видами пустирника в народній медицині є Пустирник волохатий (пятилопастный) і Пустирник серцевий. Примітно те, що пустирник активно використають як у народній медицині, так й у традиційній науковій. Це відмінний седативний засіб, аналогічний препаратам з валеріани. Також пустирник досить ефективний при лікуванні й профілактиці серцево-судинних захворювань. Його використають при лікуванні базедової хвороби, епілепсії, шлунково-кишкових захворювань і тромбозів.
Як  лікувальна рослина пустирник у народній медицині використають у такий спосіб. Збирають траву пустирника (верхні частини рослини) на самому початку цвітіння. Потім зрізують верхівки пустирника довжиною приблизно в 40 див, товщиною стебел не більше 5 мм. Сушити зібрану сировину необхідно в тіні, часто перевертаючи й розтираючи тонким шаром. Не можна допускати, щоб сировина чорніла. Далі остаточне сушіння закінчується в спеціальних сушарках при температурі повітря 50-60 °С. Зберігати сировина необхідно в сухому приміщенні. Строк його придатності становить три роки. Брикети трави пустырника продаються в аптеках.
Тепер про цілющі властивості пустирника. Народна медицина вважає його воістину чарівним засобом. Трава пустирника серцевого (як відомо, він найпоширеніший ) містить органічні кислоти (винну, яблучну, ванільну й іншу кислоти), а також алкалоїди, сапоніни, флавоноиды, дубильні речовини, цукристі речовини, гликозиды, вітаміни А, Е, С. Також рослина надзвичайно багато мікро- і макроелементами.
По своїй дії лікарські препарати на основі пустирника подібні із препаратами валеріани й конвалії. Однак по своїй дії пустирник перевершує їх, особливо коли це стосується серцевих захворювань, особливо серцево-судинних неврозів. Настойка й настій пустирника збільшують силу серцевих скорочень, а також нормалізують серцевий ритм, володіють гіпотензивним (зниження артеріального тиску), седативним, спазмолитическим, а також легким сечогінним діями. Крім того, вони поліпшують травлення й регулюють менструальний цикл.
І народна, і традиційна медицина сходяться в думці про те, що препарати пустирника незамінні при підвищеній нервовій збудливості, кардіосклерозі, неврастенії, клімактеричних неврозах у жінок, безсонню, а також при вегетососудистой дистонії й почутті напруженості.
Пустирник застосовується навіть при таких серйозних захворюваннях, як хвороба щитовидної залози й епілепсія. Його призначають при шлунково-кишкових розладах й убогих менструаціях. Особливо ефективним пустирник уважають при лікуванні запалення товстого кишечнику. До складу заспокійливого чаю, що застосовується при безсонні й нервовому порушенні, обов’язково входить трава пустирника.
Для загоєння ран препарати пустирника призначають і зовнішньо, адже пустырник має прекрасні протизапальні й антибактеріальні властивості.
Пустирник також є коштовним медоносом: мед має світло-золотавий колір, специфічний смак і легкий аромат. Особливо добре виділяється нектар пустирника в теплу вологу погоду. Кожна особина пустирника нараховує близько 1,5 — 2,5 тис. квіток. З однієї квітки бджоли можуть взяти нектар, що містить 0,6 мг цукру. Таким чином, медяна продуктивність пустирника досягає 200 кг із 1 гектара. Це прекрасний показник. Смакові якості меду дуже гарні. До речі, рекомендують розміщати пасіки поруч із плантаціями пустирника — це дуже корисно, особливо коли мова йде про кочове бджільництво.
Деякі району Росії традиційно готовлять із пустырника щи.
Класичні ж рецепти з пустырника наступні.
Настій готується з 15 м сировини на 200 мол окропу. Необхідно настояти 15 хв. Далі віджати, процідити й пити по 1 ст. ложці 3 — 4 рази в день перед їжею.
Настойка пустирника готується так: 10%-ным спиртом заливають сировину у відношенні 1:5. Приймати потрібно по 30 — 50 капель 3 — 4 рази в день.
Пустирник не можна приймати при зниженому тиску.


Метки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,